Привид

Мимо брам і світлих бань,

Мимо ярих канн

За тобою біг

І благав твоєї ласки.

Не благав, а

Поприлюдним тим благанням!

Липень плавив тротуар,

І смола на брук збігала.

Пожалітись — а кому?

Люд у справах тік рікою.

Ти тікала крізь юрму,

Закриваючись рукою.

Щоки соромом пекло,

Рот скривило

Біля станції

Він сидів і гірко плакав…