Мене війна веде все далі

Мене війна веде все

Просторами чужих земель.

Де й наші птиці не літали,

Іду, мов давній менестрель.

Я вірю в пісню, як в молитву,

І смерть, здається, на

Щадить мене в найтяжчих

За… недоспівані пісні.

Коли при спалахах

Вночі, ввірвавшися у дзот,

Я дістаю із-за

З піснями вольними

І на трофейному

Лягає туга І

Я наче відкриваю

У рідний дім, у рідну

І, як сновиддя золоте,

Мені тоді

Про давнє і дзвінке!

Про те,

Що плаче і сміється

Наказ:

Вперед!” — Я знов

Окопну лірику свою.

Й на повен зріст — до того краю,

Де знову бути нам в бою.1944,

Пюшпекі