Її голос
Нагадує перець халапено -
Така сама міць,
Той самий вогонь.
Вона співає
Про тихе та нездійсненне,
Випускаючи горлиць
Зі своїх відкритих долонь.
І там, де є небо,
Не буде кінця виднокраю,
Буде бадьора пташка
Стукати в вікна чужі.
Про дружбу із Фебом
З минулих жіттів пам'ятає,
Але тримає
У звивинах пісні ножі.
