2 min read
Слушать

Пастораль

Обтяжені випом старі міхи лежалина тесаних столах, що в землю уросли,і лунко струмінь гнувсь веселого врожаю,що запахом землі нам голови хмелив.

Припізнений цей смак, та невтоленна спрага:на випині стегна дріма моя рука,і молоде вино по жилах, наче брага,гуляє і серця у грудях відмика.

Обридливо бринить в порожнім кухлі

Хто сміє третім буть, щоб розлучити нас?

І по очах твоїх читаю певно:

Бо промина-мина замилування

Коротка ця струна, а звук такий високий,і щемом віддає, відлунює здовкіл.

І чути шелесткі — по листю — скрадні кроки,і тінь, як волосінь, перетинає стіл.

І я відчув, як враз долоня знечутилась,догідно подаю посудину лунку,і слово на губах лоскочеться лестивепро любощі швидкі та муку

І голос лоснувавсь, мов срібна павутина,і, сплющившись, лежать побрижені міхи,і обвиває нас наброщена лозина,і я, як бевзь, сміюсь: хи-хи, хи-хи, хи-хи…***

0
0
22
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+