·
1 мин
Слушать

Спорідненість

Небес високе будуванняна вінці обрію оперте —висока кришталева банялункою тишею всещертна.

У безголосому світанніспливало сонце так повільно,ніби зіходило востаннєнад сонним світом чорно-білим.

Востаннє цвів метелик білона бадилинці кропиви,волосся сонячно горіло,як німб, довкола голови.

Усе опуклювалось.

Зріло,проймалось світлом золотим,все більш споріднювались з тіломза ніч відчужені світи.

І ти, позбувшись незалежжя,звільнившись тишею від слів,мов бадилина, — тихо стежив,як угорі метелик цвів.***

0
0
60
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.