1 min read
Слушать(AI)Образок
Маленька хата, як коробка,загата з листя під вікном,кошниця, наче солі товпка, —усе вже спить осіннім сном.
У хмарі сонця і не знати,в тумані тихе поле спить,собачка вилізла з загати,раз гавкнула — і вже мовчить.
Причулося!
Се вітер гонить,а листя хоче утечи, —і сон собачку знову клонять:нема чого і стеречи.1900
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Хрест
І тут у горах хрест От край проклятий Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий
«Коли помрем і заростем квітками»
Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими Заснуть усі, що пам’ятали нас
Елегія
Коли помрем і заростем квітками,у споминах ще оживем не раз,аж поки поруч з нашими кісткамизаснуть усі, що пам’ятали нас І буде се вже наша смерть остання,наш порох вітер світом розжене;прийде весна, прийде пора кохання,а нас ніхто й ніколи н...
Сон
Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить І шумлять ліси вже тихше,сон малі квітки колише Спіть, мої дзвіночки сині,дикі рожі в полонині Не шуміть, ліси зелені,спати йдіть, вітри студені
