Дві пташки в клітці

Чого  цвірінькаєш,  дурний,  чого  голосиш?

Хіба  ж  ти  трясці  захотів?

Що  заманулося,  чого  ти  не  попросиш,

Чи  сім’ячка,  просця,  пшонця,  чи  то

Всього  ти  в  кліточці  по  саме  нельзя  маєш,

Ще  й  витребенькуєш,  на  долю

Так  в  клітці  підлітка  корив  снігир

Ой  дядьку,  не  глузуй!  —  озвався

Недарма  я  журюсь  і  слізками  вмиваюсь,

Недарма  я  просця  і  сім’ячка  цураюсь.

Ти  рад  пожорні  сій,  бо  зріс  в  ній  і  вродився;

Я  ж  вільний  був,  тепер  в  неволі  опинився”.1  листопада  1827  року