1 мин
Слушать(AI)Очікування
Ледь крапле тиша, й цілу ніч — вагар
Тлін, що спізнився на останній потяг.
В зірчаній пітьмі — обрис парапета,
Щит поколінь, про що — піщаний герб.
В повітрі спад. Рель’єф далеких гір
В пунктир — криву, котру — колись — копита.
Посеред старту полягали спати,
Й бляшаний — з брами відліку — снігур.
Матерії — дух — послугу ведмежу,
Що — всі кінцівки — в затісний
Між видимим і тим, що — під водою.
Рух справжній — поза радіюсом дії.
І перевізник, спершись на весло,
Чека на невимовного послів.2002
Андієвська Емма
Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница,
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Натюрморт як трамплін у намір сонет
Тарілка Семиколірна підлива Поруч виделки – куля і Люмінесцентна – з дисків вся – колода,
Без шкіри — на вітрі
Пустеля — З ацитиленовим кар`єром смерти Щораз розпеченіші Нескінченної повивальні
Вечірня лягуна сонет
Лягуна Штиль І обрис корабля, Який колись – у присмерку – пірати
Поезії Халіда Хатамі в перекладі з перської
Все відійшло, крім склянки і вина, А я — твій запах шкіри на долонях Вже перші півні й вогники в долині, Я ж кидаю зірки в твій слід — в тартарари,