1 min read
Слушать(AI)Кіно
На задній лаві в
Поцілункувались міцно скрипка й піаніно.
Він почув себе ніби на
І розповідав Ванді про петербурзьку Ніну.
Вандині очі пильно
Зуби блищали і губи манили,
Губи тремтіли, шукали, благали
Безодню огню вони в себе ховали.
Лагодить мотор за стіною механік.
Електрика освітлює в куті оркестру.
Хутко буде публіка, що чекає
І велику драму на 3000 метрів.11.
IV. 1916.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Поезії згуби
1 З перерізаним І захололим осміхом І куди рушити не знав
Двоногий звір
Облуплені стіни з червоними віконницями Тротуар, похилений до канавки Запнуті газом, красуні синіють Перед дверима галантерейної лавки
Серця штори
Що тобі каже не мапі море Яка самотна у присмерк постать Вирисуються у пітьмі твори Тоді поїдем у гості
Осінь
Осінь похмура Хмари дощі Осінь у серце Смуток