Піхотинець

Опалений полум’ям бою,

В диму прокоптілий гіркім,

Гордись, піхотинцю, собою,

Званням рядовим своїм.

Гордися, що в бурю й

Ти варварську гониш орду,

Що спиш у тяжких

Кілька хвилин на ходу.

Що гори землі

Твоя лопатка мала.

Що втома тебе валяла,

А повалить не могла.

Що в чорній окопній

Тебе ніч застає глуха.

Що, змокши, твоя

Так на тобі й висиха.

Що біль поразок і

Найперше на себе приймав.

Гордись, що в найтяжчу

Надію у серці мав.

Що й чорту було б не під силу,

Усе ти витримать зміг.

Ти пекла пройшов

І все-таки — переміг!1944,

Херменешти