1 min read
Слушать(AI)Марку Вовчку
На пам’ять 24 генваря 1859Недавно я поза
Блукав і господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав.
Господь
Тебе нам, кроткого
І обличителя
Людей неситих.
Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє.
І оживу,
І думу вольную на
Із домовини воззову.
І думу вольную… О доле!
Пророче наш!
Моя ти доне!
Твоєю думу назову.1859, февраля 17,
Пб
Тарас Шевченко
Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
І мертвим і живим і ненарожденним
Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть Соборно[е] послание Иоанна Глава 4, с 20І смеркає, і світає,
Муза
А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая Мене ти в пелену І геть у поле однесла
Дівичії ночі
Висушили карі очі Дівичії ночі Черниця Розплелася густа Аж до пояса,
Петрусь поема
Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась;
