2 min read
Слушать

Брашна

Бездонністю отверзнуті зіниціокруглились, а в них піщані птиці,кружляючи,у безвість

Я все це бачив, бачив вже колись.

Розлившись поглядом широким по осонні,лежав і нуривсь глибоко в бездонність,а згодом все струміло навпаки —і сипалися борошном піскиу розповиті листяні

Крутилися небесні

І по незримій сходистій драбинійшли хлопчаки, і камінці на слинінесли вони, аби змолоть до святмукички ківш, і кілька козенятза ними дерлось невідступно в небо,і розпускали кулаки дядьки,аби злетіть,розшивши хатній

Вони пішли у небо й не вернулись,бо, мабуть, заблукали у минулімчи загубили сходинки назадта й залишились жити серед свят.

Це вони звідти трусять свої

Пішов би й я, та підійматись страшно;послав би в небо жайворів своїх,коли б їх з тіста виліпити

Агов! — кричу.

Відлунює ж: — Ку-ку…

Порошить очі пелена піску,порошиться життя, куди не

Тріпочуть дрібно жайвори

І крутяться хрести, мов вітряки,і сиплються помоли на горбки.***

0
0
129
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+