1 min read
Слушать(AI)Дахи
Оте село у вільхах і ліщині,де на дахах червона черепиця,загорнеш, наче в плахту, в небо синєта молодість загорнеш в таємницю.
Калинову чи пам’ятаєш кручу,де пастухи в криниці сонце поять?
Напишеш повість: вечори пахучі,задума вільх, дахів багровий пояс.2 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прощання школи
На вулиці підніс угору вітерна привітання дня пилюки бовдур,немовби капелюх із голови В очах танок шалений чорних літер Гляджу на гір далеких темну говдута на пісок подвір’я половий Зі школи ідучи поворітьма,несу листок на пошту до ...
Поетова весна
Ну що ж, поете безіменних мрій В твоїй чернетці пишних віршів рійдзвінкими римами впиває, як вино Ти крізь вікноу далечінь глядиш:виприскують сріблясті стебла трав,небавом бризнуть яблуні брунькамиі край дороги виросте спориш На бер...
До дна
Я витесав поему з срібла,поема — мов ялиця Весна спинилась і приблідла,мов з дива молодиця Співай, сокиро, теслі безум,розтісуй пісню знову Углиб, до дна співуче лезовстромляю в корінь слова
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття