1 мин
Слушать(AI)Весна
Вона прийшла жаданна, тиха
Принесла барви чарівні.
І не бажавши того лиха,
Вселила у серця пісні.
Красиво, ніжно розсипала
Травинку кожну по землі,
Здається, що усі чекали
її приходу день при дні.
І засвітила радість в душах,
У серці запекла вогонь,
І роздмухати його мусить,
Щоб не погаснула любов.
Завжди прихід її хвилює,
Дарує часточку тепла
І заворожує й чарує
та врода чиста й неземна.́́
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Прости мені, мамо прости...
Прости мені, мамо прости За те, що так рано загинув, На пам’ять мені збережи ті, сльози з гіркого полину. Прости, мені, мамо, прости
Це боляче, мамо, не бачити світ?
Це боляче, мамо, не бачити світ? Це боляче бути незрячій? Сидіти в самотності цій стільки літ І знати, що вже не побачу. Це боляче, мамо, не бачити світ!