1 min read
Слушать(AI)Весна
Вона прийшла жаданна, тиха
Принесла барви чарівні.
І не бажавши того лиха,
Вселила у серця пісні.
Красиво, ніжно розсипала
Травинку кожну по землі,
Здається, що усі чекали
її приходу день при дні.
І засвітила радість в душах,
У серці запекла вогонь,
І роздмухати його мусить,
Щоб не погаснула любов.
Завжди прихід її хвилює,
Дарує часточку тепла
І заворожує й чарує
та врода чиста й неземна.́́
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Прости мені, мамо прости...
Прости мені, мамо прости За те, що так рано загинув, На пам’ять мені збережи ті, сльози з гіркого полину. Прости, мені, мамо, прости
Це боляче, мамо, не бачити світ?
Це боляче, мамо, не бачити світ? Це боляче бути незрячій? Сидіти в самотності цій стільки літ І знати, що вже не побачу. Це боляче, мамо, не бачити світ!