Зостаньсь на цілу ніч!
І я зоставсь до
Над раном сонця ждав,
І відхиляв
Для перших променів,
Та сонце не зійшло,
Стояла ніч навкруг,
Чорніло неба
І я сказав:
Це ти,
Моя кохана доле,
Зробила так, щоб
Не скінчилась ніколи,
Та пожалій мене,
Дай мені трохи сонця,
Як ждеш, аби я
За мужа й
А ти
Не дам тобі й краплини,
Зостався ти на ніч,
То ж ніч тебе поглине;
Платити за
Потрібно сонцем, друже,
А хто ти там – чи муж,
Чи сторож мій – байдуже!”***
