1 мин
Слушать(AI)Подільність
Облесливі і велемовні,не промовляють — шовк прядуть,вуста-меди, вуста-гріховні,їм бджоли мед свій віддають.
Не обійти, не розминутись,коли почую мови шовк,і шелестить шовками сутінь,і шиється шовками крок.
Ти — солодощі й пожадання,ти — плесо, біле від лілей,стільник, защедрений коханням,нестерпне світло для
Яким би не ішов я шляхом,якою б думкою не йшов,ім’я твоє любистком пахне,а душу пеленає шовк.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Перевтілення
1 Струмуючий, далекий часу гуккрізь оболонку вапнясту куляступросочується — шовкопрядний звукнадійно тчеться, щоб тобі не впасти Єднальна мить — снувальне волокнона кокон навивається сріблясто,у сповитку душа дріма давно,і лет їй сниться...
Дві росяні краплі
Лопушана долоня виважує чисту краплину,успадковану з ночі — цей скарб над скарби;як і ти, я стою нищуном коло тинуі стискаю у жмені таку ж крапелину,а над нами кружляють хапкі голуби…— Мамо, нащо ота жалива кругом хати,дерев’яні шеренги, бундючний...
“Рійба комарів в надвечірнім промінні”
Рійба комарів в надвечірнім промінніізнов обіцяла днину погожу,і час мовби був віковічним, незміннимі вимагав хіба що продовжень Навіть в канаві синя крижина,пляшка порожня, жовта бляшанкасвідчили вічність життєвого чину,що не обмежувавсь ніч...
Тяжіння
Приручений вітер слухняно зі мною ішов через степ,куйовдив волосся уже не густеі слід замітав — лишався хвилястий пісок, —лише б не запікся важкий, переходжений крок Розмлоєна пахла земля глибиною,і час розкривався, мов скойок долоні,аби пока...