1 мин
Слушать(AI)Дощ
Не дощ, — а кінь.
Гнуздечки брязкотять,
То чалий
Чвалає темним
І гречно клонить голову додолу,
То сонний Сон вертає вже додому,
Гнуздечки срібні випустив із рук.
І тільки: дзвінь та дзвінь,
Хтось часто так частує тишу.
І зупинився сивий кінь,
Лиш чути — Сон спокійно дише,
Наморений за довгу ніч…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Імен
Дано нам слово для довіри, щоб приручить найменням звіра, безрідну квітку захиститьі сполучити жар сузір’яз моїм теплом в єдину нить. У слові, злитім із жаданням,мов пломінь, схопиться питанняпро всю доцільність йменування,
Архип Тесленко в Харківцях
Диму, диму сьогодні в мене в хаті було З листа до М В холодній хаті протяги та цвіль,сухар щербатий, смуток звідусіль В холодній хаті важко однувати,аби собі зап’ястя не розтяти,і, впершися очима у вікно,розлити зір на біле
Вступ
Чому два словники — небесний і земний — пронизують мене, як дві тугі струни, в мені бринять напружено й безладно? Але земний словник потовщується владноі голосом лунає називним.
Осіння пам’ять
Запорошене око сльоза омиває,схолонають ліси, і листочок листка доганяє,і повзуча трава завмирає, наїживши спину,щоб ухутрити плечі тобі соболино Ніби іскра — папір — порошина пекучапропалила весь світ — чорна дірка зія,отвір ширша — для ширш...