Ти плачеш.
Плач.
Сльозам немає влади.
Нема закону, перешкод нема.
Ти плачеш.
Плач.
Втішати я не ладен.
Душа моя холодна і німа.
Дорогоцінні дні я біля тебе знищив,
За спалені роки нічого не просив я.
Навколо тебе в їхнім
Росте покора і росте безсилля.
Я думаю: у цім твоєму
Небудь-коли в ім’я смачного
Мене ти зрадиш й викинеш на смітник,
Як знуду за тобою навісну.
Як мало ненавидіти й любити!
І як багато жить, щоб тільки жити.1964
