1 мин
Слушать(AI)Марії Примаченко
Виростає кричма слово,наче півень на тину,і лякає лунко зновугомінку самотину.
Перекинься карим зглядомчерез хмизяні дими,весняну веселість садув розкіш літа заломи.
А летючій низько птиці,що згорає на льоту,намалюй співку криницю,щоб стлумила жаготу.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Небо Кибальчича поема
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
В передчутті весни
Ліс знеосіблений, відсирівши, розмивсьоскорбною пітьмавістю по сизім,і небо краплею провисло журно вниз,щоб засвітився зміст у вічній книзі Я краплю дощову губами знявз морозами гартованої гілкиі пережив нову сторінку дня,збираючи по літерах,...
Щільність
Довільним кольором зеленополя похилі узялися;не тішився, бо довкіл менебула земля, підшита лисом Вона прозоро парувала,хоч у ярках сніги таїла А ти в повітрі віддзеркаливсьберезяно обличчям білим Тепло циганськими губамиторкалося щоки
Краще синиця в руках
Все зсунулось до глузду, до основ,і оголилась глибина А з твоїх пучок капа тепер кров,хоч ще учора сік точивсь суничний Безглуздий рух вперед по площині,по шклі води, по струнах День скаламутивсь, аркуш почорнів,і чорний хтось процо...