2 min read
Слушать(AI)

Моєму народові

Народе рідний, степова стихіє,

Безхитрісна, довірлива душа!

Чому тебе, святого гречкосія,

Так часто Божа ласка полиша?

Нелегко вжитись у твої потреби:

Ти витворив республіку в часи,

Коли вона хіба що лиш на

Могла здобути сили та яси.

Погасла Січ, як вогнище в негоду,

І не воскресла в полум’ї новім.

Понад усе шануючи свободу,

Ти опинився в рабстві віковім.

Та є твоєї долі власний човник,

Що напрямку ніколи не ламав:

Пишайся тим, що ти не завойовник

В неволі ще нікого не тримав.

Землі чужої не топтавши зроду,

Свою стеріг із косами в руках.

Пишайся цим, мій праведний народе,

Бо то найвищий подвиг у віках.

Не той здолав, хто вилив більше

Чи напустив на душі туману

Твоя могутність у твоїй

До колосків на рідному лану.

Нові століття в тебе є по праву:

Ти світ навчиш і сіяти, й косить,

Бо та любов тобі дарує

Яка живих і мертвих воскресить.

І людство, переймаючи науку,

Збагне, чому в тернах твоє чоло:

Ти є Месія, котрий терпить

За гріх сусідський, за криваве зло.

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2025 Ryfma. All rights reserved 12+