Чи тямите: цвіла черемха білаі пахощі її розносив вітер.
До нас, мов пісня, тихо і несмілоприйшов у гості неповторний квітень.
Чи тямите: зелені однострої,весна зелена і зелені мрії —і цей порив, що й досі непокоїть,і цей вогонь, що юну дружбу
Я чую знов дзвінку юнацьку піснюі прапорів на вітрі лопотіння,що кличе у походи ще незвісні.
Я знову бачу постаті незмінніпри вічній ватрі, як настане вечір…— І знов у серце, спогадом натхненне,вертається завзяття молодече —минуле повертається до мене.1953
