2 min read
Слушать

Дві росяні краплі

Лопушана долоня виважує чисту краплину,успадковану з ночі — цей скарб над скарби;як і ти, я стою нищуном коло тинуі стискаю у жмені таку ж крапелину,а над нами кружляють хапкі голуби…— Мамо, нащо ота жалива кругом хати,дерев’яні шеренги, бундючний бур’ян?

Не надбав я нічого, а стільки вже втратив,і розібраний геть, наче тин на паліччя

Той сорочку узяв, інший думку чи слово,а той барви забрав, інший — гідність та

В жменях — листях — роса… В жилах крапелька крові,що по нитці чорнильній по скроні

Але й досі ще котиться тілом відлуння,пам’ятає єство гострий спалах і струс:обібрали мене… чи тоді ж як заснув я?

Чи тоді, коли в землю по пахви угруз?

Але ж іншим збудивсь: з відчуттям, що багатий,бо перлина в губах і перлина в руці, —промивається зір — забуваються втрати,лиш від крику лишаються в горлі рубці;невтоленну жагу і пожадливість плоті —все відкинув! — стою, як останній кілок:крапелина в губах — намистина у роті,білозубо сміюсь, мов гороху стручок!

Та під кроквою серп дрібнозубо сміється,і все нижче заточують лет голуби…— Заберуть, заберуть, — чує крапелька серця, —заберуть, моя нене, останні скарби.***

0
0
23
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Придуманная судьба
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+