Мотив

Блукав і світу білого не бачив,на велелюдді, як у пущі, жив.

Але почув не шепіт – легіт

Згадай мотив”.

І ти згадав мотив.

Все, що невірні сльози навертало,поникло враз, бо ти збагнув тоді,що не його – тебе було замалойому у дні і ночі молоді.

Як він звучав у ті веселі роки?

Де літував?

А де він зимував?

А повернувсь, відбувши повні строки,з яких потоків і з яких отав?

Хтось возвістив про нього, боже правий,хтось навертає леготом:

Лети…”,послухавши потоки і отави,повіривши у зірку сироти.

Але чому ж ти посмутнішав нині?

І легіт милосердний не пройматебе у зраді, ніби у гордині,якій ні краю, ні кінця нема.