1 мин
Слушать(AI)Барвінкова щирість
Кохай мене звичайно й просто,так, як кохають всі дівчата.
Коли проходиш білим мостом,зоря в твоє волосся вп’ята.
Так палко вміють цілуватилиш ті, що перший раз цілують.
В тремтінні слів твоїх крилатихя барвінкову щирість чую.9 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющ...
Мурашник
Предивні, зачаровані містаз рудого порохна й рябої мерви І пасма вулиць сплетені, мов нерви,і клуня в сірих теремах містка І наче плюш з роздертого листа,життя засушене, немов консерви Одначе праця йде все без перерви,листок зшиває ...
Про строфу
Чотири різнобіжники на мапі серця,чотирикутник радості та болю,чотири припрямки до боку, що не зветься,що входить клином — між чуття та волю Дарма, дарма, що гостре вістря душу ятрить,серп і серпанок нам на ніч коротку Хоч знаю, що лушпи...
Весна
В загравах лун виходять ранки з нетрів ночіплямами багрівтрояндять зломи пошарпаних нам персами землі примарсонце в хомуті блідих брудних хмартягне перед собою плуги вкругза плугом плугповз гори повз лугза скибами скибиі борозди і ровитруться об з...