Кохай мене звичайно й просто,так, як кохають всі дівчата.
Коли проходиш білим мостом,зоря в твоє волосся вп’ята.
Так палко вміють цілуватилиш ті, що перший раз цілують.
В тремтінні слів твоїх крилатихя барвінкову щирість чую.9 квітня 1935
1 мин
СлушатьБарвінкова щирість
0
0
17
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Назустріч
Росте хлоп’я, мов кущ малини,підкови на шляхах дзвенять Ось ластівки в книжках пташинихзаписують початок дня Запрягши сонце до теліги,назустріч виїду весні Окриленим, хрещатим снігомспівають в квітні юні дні…
Ярмарок
Мій брат — кравець хлоп’ячих мрій,зішив з землею небо Горять хустки у крамарів,немов стобарвний гребінь Співають теслі, бубни б’ють Розкрию таємницю:червоне сонце продаютьна ярмарку в Горлицях…
Народини ідеї
За вікнами пливе ніч тиха,та тиша сутінками диха,сидить в кімнаті при столі,десь, мов сичі, сичать жалі,далекий шепіт лине в вуха,далека далеч давить духа Ступає сумнів сном поволіта стукає тихцем до волі Глухий глузливий глум, пихаголки...…
Хліб насущний
У дно, у суть, у корінь речі, в лоно,у надро слова і у надро сонця В екстазнім шалі, в час, коли найтонша,роздерти вглиб свідомості запону,аж зсунеться із нас, мов зайва шкура Лілеї сну пом’явши, плахта курявзвилась у трубку з золотої бл...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
