·
1 мин
Слушать

Золотий дотик

Падає з неба листя золоте,

Дотик його - неозора краса,

Осінь по-своєму знову цвіте,

Падає зранку холодна роса.

 

Осінь кличе до танцю зір,

До чистого вітру святих поривань,

Осінь грає, ніби факір,

Вириваючи з серця рими зізнань. 

 

Осінь з тобою говорить мовою гір,

Вкритих рясним туманом, вони летять

У піднебесся, у потойбічний вир,

У глибинні світи, які дивним вогнем горять. 

 

Падає з моря в небо дотик хвиль,

Йодом дихає пляж, і осінні дні

Дають відпочити нам від наших зусиль. 

Так пролітають із часом разом вони. 



0
0
16
Подарок

Марина

My poetry doesn't reflect my feelings. It mostly stems from observation and communication with the others and sometimes from long days of readin…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Тайна Самаэля
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.