1 мин
Слушать

Портрет батька

Тато хмурився зніміло,був не майстер на слова.

Усміхався так несміло,аж ламалася брова.

Та коли сміявся тато,мама вишнею цвіла.

Усміхалась наша хата,усміхалось півсела.

Тато був скупий на ласку,цілуватись не умів.

Клав долоню, наче праску,на чорнявих пустунів.

Тільки раз, коли в солдатийшла під марші Слобода,пригортав нас міцно тато,і кололась борода.

Тато ніс у смертнім гулісвій цілунок на вустах.

Обминали тата куліу постріляних житах.

Злива рейнського металутата вбити не змогла.

Смерть солдата наздогналана околиці села.

Голосила наша хата,билась мати молода.

Цілував я вперше тата,і кололась борода.

0
0
162
Подарок

Перебийніс Петро

Пëтр Мусеевич Перебийнис (укр. Петро Мусійович Перебийніс; р. 1937) — украинский и советский поэт, драматург, журналист, редактор. Заслуженный ж…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.