Непотрібні здаються змагання людей,коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом,як душа вирушає в останню дорогу,як у пустку нірвани навіки гряде.
На безмовну самотність — мовчазне виття —не знайти ні потіхи, ні ліку ніколи.
Вчуся наново жити, змагатись із болем,щоб абсурдом для мене не стало життя.жовтень 1992
