1 min read
Слушать(AI)Початки “Ваготіти вітрові”
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику.
Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої.
Все те узлісся обнесе пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморослиця,де гніздувалися птахи відспівані.
Погуком клич — не озватися простору:луни-безплідниці в холод ухряснули.
Так ось і губимо початки захоплення,заново слово для муки придумуєм.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
В степу
По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння,і коршак у пошуках суші заточує лет,розмотана нитка сотається в небо від тіні,та слово благальне на кілька віків заліта наперед Крізь дошки розсохлі щілястий пирій протікає,і чвирка крізь па...
“Не додалось не віднялось з роками”
Не додалось, не віднялось з роками Слух став тугішим, а очі вужчими Дорогу ловлять ноги,рука сполохана шукає патерицю,щоб передать своє тремтіння їй,а ти шукаєш слово,щоб все побачене, почуте, пережитеним висловить Кому
Погребіння тіні
Лиш кучугури тіней синіхзостались від нічних колон,вода, розмлоєна ліниво,у берег схлюпувала Тріщав торішніми листкамиодудкуватий очерет,тінь плуталася під ногамиі виривалась наперед,ніби хотіла зупинитита чорнотою нагадать,що ніч, неглибоко ...
Сіль землі
Весело-зорна, світляна, осонна,то літеплом, то мукою огорне,джерельнострумна, впадисто-висока,земличенько, на роговиці окати порошиною невмітною лежиштака легка, кульбабна — хоч не Навіть крізь дрібку заломився світі видно те, що над тобою й<...