1 min read
Слушать(AI)Ars Poetica
Мініатюри сонця — яблуко натхненняна дереві життя — на дереві мистецтва,і творчість, наче присуд, творчість невмоленнаі з світом торг красою — муз скупих купецтво.
За кожен кусень щастя кара.
Тільки обрійузором кола вчить про досконалість міри.
Прилюдно сповідаюсь urbi et orbiіз захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.
І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезамикраси помильні судді і відважать смуток,діапазон п’яніння, думку, слова гаму,а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Спротив
Чи то струни, чи не струни,чи то, може, вістря шпаг Вік минув зеленорунний,що садами ніжно пах Навіть скрипки срібні жилине заплачуть серед туч,хоч на серце наложилиднів твердих тісний обруч Так стоятиме навпроти,хоч до цього не при...
Розмова з листком
Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар
Сурми останнього дня
Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,географи малюють зорі крейдою на неба мапі,в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,і місяць золотим котом лежить у мене на канапі Ржавіють мертві риби у басейнах, вуголь...
Сади
Задзвеніли сади,задзвеніли піснями Я такий молодий,повний юними днями Одяглися садив черешневеє плаття Рвучий струмінь води,наче юне завзяття