Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.
Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої
Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль.
Біліють
Грайливо пофарбованих ялин
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким,
Лапаті, білі і колючі
Неквапно кружеляють понад ним…
