1 min read
Слушать(AI)Ще один протест
До двадцяти бунтуєму завзято,
Шукаєм правди, кленемо
І віримо, що нашому
Належить всяку нечисть спопеляти.
Тоді ми все бажаємо змінити,
В житті своє покликання знайти.
Яка хороша й нерозумна ти,
Наївна, мила юність неумита!
Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні,
І ми стаєм холодні та спокійні,
Такі собі чиновнички черстві.
Уже в душі нема святого болю,
І розум наш не рветься вже на волю
Ми раді тим, що ситі і живі.автор:
Василь Симоненко
Василь Симоненко
Васи́ль Андре́евич Симоне́нко (укр. Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко; 1935—1963) — украинский советский поэт и журналист, один из представителей п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Поет і природа
Пройшла гроза — і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на просо
Чари ночі
Лягла на всьому вечірня втома Палає місто, мов дивний храм І розтинають ніч Квадратні очі віконних рам
Баба Онися
У баби Онисі було три сини У баби Онисі синів нема На кожній її волосиніморозом тріщить зима Я горя на світі застав багато
Вона прийшла
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів Вона до мене випливла з Моїх юнацьких несміливих снів