1 мин
Слушать(AI)“Минулося І вже не треба”
Минулося.
І вже не треба.
Воно минуло, не болить.
Над білим полем біле небо,
В гнізді сорочім сніг сидить.
І тихо видно білі дива,
На руку руку ніч
А тінь тремтливо-полохлива
Хтось наче йде!
Хтось наче
Минулося… Твоя ця
Ина,
Цей подих опівнічних губ,
Ця купина неопалима
Забув би вже, давно забув!
Над білим полем біле небо,
На руку руку ніч
Воно минуло — так і
Це щастя — трясця:
І вже не скоро відійде…1963
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Елегія “Відпахла липа білим цвітом злита”
Відпахла липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще не
Синє
Червоні ружі синьою В саду учителя я поливав Тремтіли мушки чорні наді мною, Благеньку хмару вітер колисав
Новорічна колискова
Сніг приліг на землю, льольо, Притуливсь до тебе я, І гойднулась біля Новорічна ніч
“Я сьогодні не прийду додому”
Я сьогодні не прийду додому Де я Я сьогодні в Київ не приїду Де я
