1 мин
Слушать(AI)Відбиток на склі
В постійнім пульсуванні сонця,у риб’ячому струмуванні,в крихкій кульбаб’ячій коронціє відповідь на всі питанняпро час, про рух, про дозрівання.
У світлоносну хвилю літая покладавсь на ласку світуі вже не думав про суттясвого життя, бо майбуттябуло, мов сонце у
Схиляв коліна перед маком,і жаливу я цілував,і від жалю до себе плакав,мов правду сам про себе взнав.
І зором, смаком невситимимя прив’язавсь до полину,слухняно плентався за димом,лив в груди воду крижану.
На пучках порохно, опилки,магнітне сім’я, пелюстки,лушпинки, потерть і мачинки,—усе пристало до
Бо примагнітив все, що бачив,сам примагнітивсь до
Не знаю, чи то шибка плачеа чи відбиток мій на склі.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Погребіння тіні
Лиш кучугури тіней синіхзостались від нічних колон,вода, розмлоєна ліниво,у берег схлюпувала Тріщав торішніми листкамиодудкуватий очерет,тінь плуталася під ногамиі виривалась наперед,ніби хотіла зупинитита чорнотою нагадать,що ніч, неглибоко ...
9 Перетік
1 На півдорозі зупинивсь І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди А поруч — літо: при воді танцюють сині
Ницість
Врешті розжився і маєш всього подостатку:неміч, залисину, латку на тілі на згадку,жменю гвіздків і одну неприбиту мостину,вісім кутків, щоб замкнути пташину Впертий годинник ще крутить свої коліщата,хриплу мостину крок ще печата, —значить, ба...
На пасовиську
Спалахує останнім соком зелень,так наче хоче очі задобритьоблудним світлом, полиском сталевим,що іскравіє, міниться щомить То бризне враз, то нагло відвологне,то пронесе метеликів разок,аби не чули, як дерева стогнуть,зронивши з себе ще один ...