1 min read
Слушать(AI)До самоти
Я вернуся… Не довго нам бути в розстанні.
Скоро в смутку шукатиму радощів знову,без запросин прийду, коли промені ранніповедуть мене в гори на тиху розмову.
Ти простиш, але я — непокірна і горда —мов апостол Христа, відречусь тебе тричі.
Я нестиму тобі і зневагу й погорду,поки вірність твоя знов мене не покличе.
Утікатиму з гір в гамірливі долини,щоб щоразу вертатись в покорі до тебе.
Без докорів зустрінеш, мов блудного сина,і простягнеш окраєць гостинного неба.1947
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Моє вікно
в перекладі Марти Евгения Мое окно В мое окно, как на
IV “Ось знову — смерть І звужується коло”
Ось знову — смерть І звужується колоблизьких людей, що разом йшли в життя,і дише пусткою юрба навколо,і ближчає нірвана небуття Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, —під знаком вічності — лиш Хто віри ласку-казку заслужив,той на...
Три відміни
Буває: туга — космічна: Quelle est cette langueur qui p n tre mon c
Уламки
в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne Pieces1 Прорив2 Причетність3