,
Не до мистців, не в пантеон поетівприйшов, щоб слави лавр прийняти на чоло:— ще не настав той час, щоб бути лиш естетом,закривши очі на добро і зло.
Прийшов він у столицю дипломатів— країни невідомої поет —щоб про забутих світові сказатибеззвучним докором, що коле мов стилет.
Прийшов він до байдужності фасаду,прийшов, мов виклик до усіх сумлінь,— народу мовчазного амбасадор,посол від незчисленних поколінь.1964
