1 min read
Слушать(AI)“Так тонко-тонко сни мене вели”
Так тонко-тонко сни мене велиповз кучугури й урвища — додому,туди, назустріч горю молодому,де в кілька вод мої жалі теклиустами матері, дружини й сина.
Знялась моя жалоба до небес,бо замість дому був дубовий хресттак грубо струганий.
І в ту хвилинуя був збагнув: ховається життяза смерті паравани ажурові,що, люблячи, ми з люблячого кровірічками точимо.
Аби знаття,я б свого серця не віддав нікомуі не стирав би марне постоли.
Так тонко-тонко сни мене велиповз кучугури й урвища — додому.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вертання
Перерізане світлом вікновулиці — біле по біломуаж до болю Насип Далеке шосе Машини
“В мені уже народжується бог”
В мені уже народжується бог,і напівпам’ятний, напівзабутий,немов і не в мені, а скраю смерті,куди живому зась — мій внук і прадід —пережидає, заки я помру Я з ним удвох живу Удвох існую,коли нікого I гримить біда,мов канонада
“Попереду нарештi порожнеча”
Попереду, нарештi, порожнечаi довгождана Вiчнiсть пiзнаю,даровану годиною лихою А бiлий свiт — без кольору i звуку,нi форми, нi ваги, анi смаку —розлився безберегою водою Цей бенкет смертi в образi життящасливого вiдстрашує i врочит...
“Ми сиділи за пляшкою шампанського”
Ми сиділи за пляшкою шампанськогов тихенькому прокуреному кафе I вона відчувала себе царицею, Афродитою, що проминувши рибалок(за столиками забивали козла),алкоголіків, невтомних шукачіввеликих жіночих бюстів,щойно зайшла в таверну,де ті...
