1 min read
Слушать(AI)Фіялки
Фіялки й телефонна трубказаворожливим сяйвом кличе,і місяць, мов червона губка,змиває попіл дня з обличчя.
Слимак з ебену, темна мушляі вухо ночі — лійка чорна,і пахощі духмяні душать,мов пальці на кларнеті горла.
З очей фіялок смутком кришиші пригортаєш, сестро рання!
Простягнуті долоні тишінад нашим вічним проминанням.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Балада про тінь капітана
style=”text-align: Вітер оресинє море Корабель гуляє Чорна галкакличе палко,близько вже земля є
Вербель
Ось бубон ранку — кругле сонцедо маршу будить вояків Лопочуть верблі по казармах,весна тріпочеться, мов спів,весна тріпочеться, мов птах,у клітці сірих коридорів,і день накреслює свій шляхна мапі неба Гаснуть зорі,мов очі втомлених кохан...
Автобіоґрафія
В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,і піднеслася голова, й слова прийшли до уст зелені Тепер — де б я не був і коли-небудь,я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені А як зійшов...
Черемхи
Мов свічка, куриться черемхав побожній вечора руці Вертаються з вечірні лемки,до хат задумано йдучи Моя країно верховинна, —ні, не забуть твоїх черемх,коли над ними місяць линевівсяним калачем
