Руно

Поїдемо удвоє по закляте руно.

З долоні вітру, що прощався з нами, грудкапогаслої зорі упала, мов дарунок.

Вперед!

Сім миль кохання і остання — смутку.

В завії образів поезія і буря.

Дороги стрічка зв’язана у сонця вузол.

Клонюсь тобі, о пані кучерявих куряв,що дзвониш диском літ, струнка епічна музо!

Два коні з снігу й піни й дно кохання темне,моє життя взяла ти в пальці, мов балончик,і аж на п’ятій милі спочиватимемона лопуховім листі молодого сонця.

Лілеї з молока і співу над проваллям,де кубляться й булькочуть сонні трясовини.

Ось восьма миля смутку і уста, що палятьхмільніше від зорі й коротше від хвилини.8 січня 1936

0
0
56
Подарок

Антонич Богдан-Ігор

Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ветер Перемен
Любовь как сон
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.