2 min read
Слушать(AI)В оці роси
Благословен будь, день сльотавий та холодний,коли в шибки так дме, що навіть чути свист;і ти немов завис над хланями безодні,намоклий і важкий, як той дубовий лист.
Та чути глибину майбутньо-неземного,що аж холоне кров, і музика луна —і не ступить тобі, бо прикипіли ногита й — що не крок — гуде гудюча
І розумієш ти, перейнятий весь страхом,що кожен день тобі дарований, а ти,ущільнюючи плоть, як панцир черепаха,забув про радість мук, про солодь гіркоти.
Були для тебе дні буденні несолоні,як вариво з трави на водах
А музика луна, у жилах кров холоне,і дощ пряде, пряде повісма
І дивиться бур’ян очицями росиціна кошли сизих хмар, на мокрого
О западись в той зір, щоб в землю подивиться,бо чути дзвін лопат і мову молотка.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
В горах
Агасі Вповзали в долину конопляні хмари,тягуче-повільно, неначе вві сні І світ твердокорий робився примарним,і вітер ловили хрести І відстань у часі сама скасувалась:пощезли всі свідчення, знаки
По-ступ
Знов землю відчиняють грабарі —до глини прикрої вгрібаються лопати Ізнову розпинають на горінеоблітанну душечку Люд збайдужілий, під один кашкетпідструганий, і на одну підошву —зрівня гробки, посунувши вперед,і вшиє заполоч криваву в дов...
Небесний вітряк на мотив Чурльоніса
Крізь хмари проломи, крізь срібні прорізипросиливши крила, небесний вітрякповітря молов, і пахло залізом,бо землю захвачував промінь-гостряк І сипалось мливо потічками світла,коня притрусивши у лузі й траву,а ген, спорошивши тополю столітню,н...
Передосіннє
Щербиться, лункішає капіж,прояснена просвічує калина,і що не крапля — пада срібний гріш,і що не слово — з гілки Дозріло все, наповнилось ущерть,вода в губах ледь-ледве не Завершується літа круговерть,ось-ось і холод біло усміхнеться<br /...
