Elegy by Dimcho Debelyanov

I wish to think of you forever thus:

Without a home and without hope, despondent,

Your scorching palm into my own palm thrust

And on my breast your sad face resting fondly.

…

I’ll leave at dawn, you too must come at dawn

And bring to me your parting look of sorrow

So I recall that sad fond look tomorrow

In that triumphant hour when Death calls!

…

And you release a palm that’s hot and flushed

And off you go, into the darkness peering,

Too weak to shed a tear, too weak and weary.

I wish to think of you forever thus.

© Dimcho Debelyanov, Bulgaria

© Translated into English by Peter Tempest

Я хочу думати про тебе так:

Бездомна, безпорадна, безнадійна,

Сумне обличчя у моїх обіймах,

Твоя рука мою стискає в такт.

А на зорі, ти вибач, я піду,

Твій погляд буде повним суму й болю,

Трагічний час для смертної неволі

Такий м'який ...Згадаю на біду,

І ти відпустиш руку, де з теплом

У суміші здіймались хижі тіні,

Безсльозі очі, мляві сновидіння...

Про тебе думаю з сумним чолом.

© Translated into Ukrainian by Maryna Tchianova