1 min read
Слушать(AI)Три строфи з записника
Мов птах, співає телефонна трубка,мов чорний птах в ліщині срібній дроту.
Коли покине друг і зрадить любка,що вибереш: зненавість чи скорботу?
О квітко звуків в чорнім шовку сяєв!
Музика б’є в обличчя, мов зле птаство.
Життя нам юний захват відбирає,мов скнара, заздрий на своє багатство.
Вже вмієш зорі на слова міняти,вже висловиш вогонь душі страдальний —наприкінці на досвід став багатий:життя трудне мистецтво ненавчальне.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Балада про тінь капітана
style=”text-align: Вітер оресинє море Корабель гуляє Чорна галкакличе палко,близько вже земля є
Тюльпани два
Тюльпани два, мов ти зо мною,на двох краях життя пустелідаремне кличуть, лиш водоюйдуть світла золоті тунелі Червоне полум’я двох квітівкрізь сіру тінь, крізь сіру тишу Так родяться мистецтво й мітиіз туги за далеким, За кращим, біл...
Зелена елегія
Стільки минуло вже днів, полотном забуття їх накрито Нині вже інший є світ, може, зісталось клейно Іноді вийму старий, запорошений з віршами зшиток,замкнений в шафі від літ Так, це було вже давно
Спротив
Чи то струни, чи не струни,чи то, може, вістря шпаг Вік минув зеленорунний,що садами ніжно пах Навіть скрипки срібні жилине заплачуть серед туч,хоч на серце наложилиднів твердих тісний обруч Так стоятиме навпроти,хоч до цього не при...
