Три строфи з записника

Мов птах, співає телефонна трубка,мов чорний птах в ліщині срібній дроту.

Коли покине друг і зрадить любка,що вибереш: зненавість чи скорботу?

О квітко звуків в чорнім шовку сяєв!

Музика б’є в обличчя, мов зле птаство.

Життя нам юний захват відбирає,мов скнара, заздрий на своє багатство.

Вже вмієш зорі на слова міняти,вже висловиш вогонь душі страдальний —наприкінці на досвід став багатий:життя трудне мистецтво ненавчальне.