“Напередодні свята”
Напередодні свята,коли люди метнулися по крамницях,виносячи звідти шпроти, смажену рибу,шинку і горілку з перцем,якийсь дивак, обутий в модні черевики(такі тиждень тому були викинулив універмазі
Україна” — двадцять двап’ятдесят з навантаженням — дитячі штанцівісімнадцятого розміру), облився чортівнеюі підпалив себе.
О, він горів, як порося, смажене примусом,—налетів на людей, що культурно собі стоялив черзі за цитринами.
Порозбігалися усі як один:від нього так несло смаленим —носа було навернути ніяк.
На щастя узялося кілька міліціонерів,одразу вкинули його в машинуі помчали в бік Лук’янівки.
А черги ми таки достоялись.
Аякже:що то за святковий стіл без цитрин?
Стус Василь
Other author posts
“Як добре те що смерті не боюсь я”
Як добре те, що смерті не боюсь яі не питаю, чи тяжкий мій хрест Що вам, богове, низько не клонюсяв передчутті недовідомих верств Що жив-любив і не набрався скверни,ненависті, прокльону, каяття Народе мій, до тебе я ще верну,і в сме...
“Ця п’єса почалася вже давно”
Ця п’єса почалася вже давно, I лиш тепер збагнув я: то вистава,де кожен, власну сутнiсть загубивши,i дивиться, i грає Не живе Отож менi найщасливiша рольдiсталася в цiй незнайомiй п’єсi,в якiй я слова жодного не вчив(сувора таємниця)
Світанок у лісі
Щось бризнуло попереду, Наринуло і У груди подорожнього Заледве голубим
“Колимські закували зозулі”
Колимські закували зозулі,шумує потік, молода шипшинажовтавий стромить лист Легкі хмаркина порцеляновому виснуть небі А я на цій модриновій колодічитаю про засланця-пустуна Пусте, пустуне