1 min read
Слушать(AI)Три перстені
Крилата скрипка на стіні,червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,роса музична срібна й синя.
В квітчастій скрині співний корінь,п’янливе зілля, віск, насіннята на самому дні три зорі,трьох перстенів ясне каміння.
В червонім дзбані м’ятний трунок,зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,весні шаленій і любові!
Підноситься угору дах,кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,і ранок, спертий на вориння.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Віщий дуб
Сніг зеленіє в світлі ночі,сніг блакитніє в світлі дня Цей дуб — то дерево пророче,корява ліра з його пня Сніг попеліє в сірий вечір,щоранку у вогнях цвіте Із рани сонця кровотечіб’ють в царство снігу золоте
Назавжди
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,і тінь замазує панни, мов образи затерті У склянці золотавий чай Так хочеться опертисьоб край вікна й міцний, терпкий і синій пити холод,дивитись, як сумна зоря останнім поцілункомпрощаєть...
Лист
На клаптику паперурука напише словокоротке:прощай Хоч тьмяні очі знову, зновуобіцяють солодкийодчай На клаптику паперурука напише тремтячи,що тісно двом серцямна світіширокому
Портрет теслі
Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,тесав церкви стрілчасті й чарував жінок,тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті Ой, не одна згубила з них вінок Коли умер, лишилис...
