1 min read
Слушать

Моїй матері

Приснилося, що я вернувсь додому.

Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,

Сміються в сонці

Річки, і села, і поля.

Ось-ось прийду до хатоньки моєї,

Де мати жде мене й не жде,

Я скрикну

Матінко!” до неї,

Вона на груди упаде.

І будуть литись теплих сліз

І в них бринітимуть

Я ждала, ждала цілі

І в’яла, сохла, як

Іду зеленою межею,

Кругом хвилюються жита,

І в’ється щастя над душею

І на плечі нема

Прокинувсь в морі

І все збагнув, і

Іду дорогою вигнання,

І по сліду моєму — кров.

0
0
204
Give Award

Олександр Олесь

Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Пр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Цветок поражения
Мальчик с трубкой
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+