Заходить сонце

Праворуч — сонце і пожежі!

Палають гір високих вежі,

Палають хвилі вогняні,

І хмари в димі і огні.

Ліворуч — сиза казка ночі,

Чиїсь ласкаві ніжні очі,

Чиїсь зітхання, шелест, шум,

І тихий стогін, тихий сум.

Ліворуч — місяць ллє проміння,

І на воді горить

Ліворуч — місяць іскри ллє,

Мов в небі золото кує.

Ліворуч — місяць сплів

І застилає нею стежку,

Мов зараз буде в млі

Цариця ночі йти по

Погасли хвилі, гори, хмари,

І над землею в’ються чари,

І над землею в’ються

Забудься, серце, і

Італія. 1913 г.