1 мин
Слушать(AI)Через ліс
З оленкою в руці сидів я на узліссі:метелики цвіли, снувала мурашва,світилася трава, і промені навскісні,лунаючи, ішли крізь чисті дерева.
На вічній глибині, у серцевині ока,як насінина лун, ще жайворон тремтів,у м’якушах хмарин дощу тугі волокнасукались і плелись, як невід, із вітрів.
Лети, хутчій лети, оленко тонкокрила,метелики, цвітіть, оздоблюйте життя,проходжу поле я, немов пройшов горнило,за мною слідкома лункі листки летять.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
6 До стіни
1 Цей янгол протятийз крижиною в боцісвій біль вимивав золотому потоці,і шпиль, що завершував царське стремління,поглиблював янгольську муку й боління О місто в намисті містків і бруківки,золочене скрізь по хрестах та верхівках,а сподом ...
Вдовине Повоєнне
Синіє до хати зозулине око,сирітно, незатишно, зболено так,що чашка в руці перехлюпує соком,вростаючи гостро в кулак Оце ж бо твій дім, самото-удовице:побілені стіни, долівка німа,крок ступиш — і зяє безодня-криниця,вода невтоленна, шалена зи...
Тепло-холод
І сніг, і дорога тобі вже не впомку,неначе й не ти замерзав тут колись Лиш листя трухляве та трави пожовклікрижинками згадки давно затяглись Щільніше зімкнулись набряклі дерева,низенька кигичка хвилясто летить В пожовклій струмливій...
Борозна
Полив’яно-струмно шляхи розлилися,по обрію щедро хтось поле засклив,а в ньому лиш жайвір дрібненький відбивсята хмари, що з воску за ніч натекли Спливала за полиском скирта соломи,мов нагад доречний про вічні труди;побачений світ ніби став не...