самотність - Popular Poems and stories from category

Від мук земних себе не відокремлю,
Допоки Світло не здолає тьму
Та мушу визнати: планету
Ненавиджу, буває, мов тюрму

Я випив самотності з перцем.
А, може, якраз навпаки? —
Самотність проникла у серце,
І п’є мою кров залюбки?

Між нами кілометри і юрба.
Між нами галас, музика і світло.
Між нами незнайомі імена.
Між нами корифеї, неофіти,

Мої почуття - лабіринт,
Мої почуття - пустеля,
Веде по житті інстнкт,
І квіти ростуть до стелі.

Хто пише для Вас силогізми вночі,
Втрачає роки, залишаючись тінню?
Навколо імла. Моє серце мовчить,
В повітрі кружляють лише сновидіння.