Між нами кілометри і юрба.
Між нами галас, музика і світло.
Між нами незнайомі імена.
Між нами корифеї, неофіти,
Оракул Дельф, океаніди спів,
Сади Семіраміди - то уява,
Між нами миті посухи і злив,
алхімія та позіхання фавна.
В обіймах Місяця стою сама
Під крижаним містичним небосхилом,
А в серці - твого голосу луна,
Чому тебе забути не зуміла?
Ти - образ, ти ілюзія, ти - ключ
До всіх рівнянь примхливої природи.
Всі інші цього, звісно, не збагнуть,
Та моє серце не давало згоди
На злам системи.
В тому міць твоя,
Що швидкість світла набирає погляд.
Моє таємне істинне знання,
Моя енергія і моя втома.
Прийде, можливо,час розчарувань,
Бо не існує в світі ідеалу.
Та загадковий світ моїх бажань
Не зможу розділити я з загалом.
Екслібрісом на книзі сновидінь,
Флюїдом у ранковому повітрі
Полине у безодню твоя тінь,
Полине в сьоме небо думки вістря.
