останнього - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Завчасно нас не кличте звідтіля,куди ведуть усі, усі дороги ,—для нас ще запечатана земля,повітря ще закручується в горлі,для захвату легені ще тісні,а стільники дзеркал іще не чорні,і щілини у вікнах — голосні,а краєвиди світлі,
Та вже дроти...

Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,географи малюють зорі крейдою на неба мапі,в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,і місяць золотим котом лежить у мене на канапі
Ржавіють мертві риби у басейнах, вуголь...